Словничок художніх засобів

Порівняння	Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого.	«Москва, як ріка, загасає …»
Іронія	Приховане глузування	Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні..
Гіпербола	Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження	швидкий як блискавка, блискавичний
Метафора	Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються.	вечір-мулат підійшов до порога.
Риторичні питання, оклики	Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді	«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін)
Антитеза	Протиставлення	Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra»)

Епітет	Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта.	Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»; Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»; Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».
Порівняння	В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.	Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»; Ор.В.: «горами хвилі підійма»; Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»; Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»; Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».
Метафора	Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння.	«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії».
Алегорія	Перенесення значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання.	«Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений).
Символ	Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.	Голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).
Оксиморон	Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм).	«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…».

Іронія	Прихована насмішка.	«На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий».
Гіпербола	Перебільшення.	«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі квітки до ніг…»
Літота	Надмірне неприховане применшення.	«О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить».
повтори	Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості.	Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград». Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях…» Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась».
Інверсія	Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів.	«Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий».