четвер, 26 грудня 2019 р.

Відвідини виставки

Учні 5-б класу відвідали виставку у Меморіальному музеї, збагатилися ідеями і святковим настроєм.



середу, 11 грудня 2019 р.

Новорічна ярмарка

Учні 5-б класу охоче займаються рукоділлям і активно приймають участь у виставці новорічних композицій.


середу, 10 квітня 2019 р.

Говоріть красиво: 15 найкращих українських скоромовок для тренування гарної вимови

Українська мова є однією із наймелодійніших на планеті. На мовному конкурсі, який відбувся у Парижі у 1934 році, українську визнали третьою найбільш красивою мовою у світі (після французької та перської). Гарна українська вимова звучить інтелігентно та милозвучно. Тож, дуже важливо навчитися не просто мати великий словниковий запас, але й правильно вимовляти усі звуки.
Скоромовки мають велику користь для вироблення правильної дикції і артикуляції, підвищують культуру мовлення.
“Український інтерес” підготував добірку українських скоромовок, які будуть корисними не лише для дітей, але й для дорослих:
1. Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
2. Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
3. Бук бундючивсь перед дубом, тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув до чуба бука. Буде букові наука.
4. Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.
5. Вовк-вовцюг вівцю волік. Вова вовку – вила в бік. Як завив же вовк-вовцюг, миттю випустив вівцю.
6. Галасливі ґави й ґалки в гусенят взяли скакалки. Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
7. Захар заліз на перелаз. – Захарку, злізь! – Захарку, злазь! Зумів залізти – Знай, як злізти.
8. Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу кипить короп для Прокопа.
9. Кіндрат в брід брів – зустрів бобрів, зустрів бобрів – бобри у рів. Кіндрат добрів – змокрів до брів.
10. Не турбуйте курку – клює курка крупку.
11. Їхав Прокіп мимо кіл. Лічив снопи по три копи: одна копа ковпаком, друга копа ковпаком, третя копа ковпаком.

Ілюстрація: zlatka.com.ua
12. Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
13. Стриб-стриб-стриб – підстрибує по стерні рідня: перепілка, перепел, перепеленя.
14. Фірма ферму будувала. Фірмі фарби було мало.
15. У чотирьох черепашок четверо черепашенят.

суботу, 30 березня 2019 р.

Яке походження має слово 'дякую'?

Мабуть, кожен з нас щодня чує або говорить: "дякую", "щиро дякую", "сердечно дякую", "гарно дякую" тощо. Проте мало хто знає походження цього слова. А воно дуже давнє. Етимологія зберігає безліч цікавинок.  
Перш за все, варто відмітити, що ареал розповсюдження слова "дякую" дуже широкий - він охоплює майже усі індоєвропейські мови, зокрема німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk», чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem», а також вживається у білоруській «дзякуй».   
Результат пошуку зображень за запитом "дякую"
    Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку. Хочеться зробити ще одне припущення: українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить із того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»). Цим коренем, на думку певних етнологів та лінгвістів, може бути слов'янське слово - "дань", "данка", похідне від слова "давати". Звідси вимальовується наступне тлумачення: "даю дань" ("дяку віддавати", тобто віддавати шану) - "данкую" - "дякую" або "дзякую". Як бачимо дякування - було чимось сакральним. Переважно слов'яни дякували, складали дяку: батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас із самого малечку; чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю; своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні; Богу - який подарував життя, здоров’я, весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець;     Слово “дяка” означає почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу, а  також вираження такого почуття.
Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/yake-pokhodzhennya-maye-slovo-dyakuiu

неділю, 17 лютого 2019 р.

Не виховуйте дітей - виховуйте себе.
Усе одно вони будуть схожі на вас.
Англійське прислів'я

суботу, 2 лютого 2019 р.

Блог Пономарева: як правильно наголошувати "йогурт"

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів.
Запитання від Олексія Дейкуна. Чим зумовлений наголос у слові йогУрт ? В англійській мові наголос на першому складі. Чи є дослідження на цю тему?
Наголос йогУрт зумовлений тим, що це слово тюркського походження, а в тюркських мовах усі слова наголошені на останньому складі.
Але сучасні українські словники подають цю лексему з подвійним наголосом - йОгурт ійогУрт .
Ірина Соляр запитує: як українською мовою правильно - різото чи ризото ?
Це італійська страва на основі рису. Згідно з правилом дев'ятки, в иншомовних словах після дев'яти приголосних (д, т, з, с, ж, ш, р, ц, ч) пишемо и , а не і . Отже, українською мовою - ризото .
Сергій Янішевський цікавиться, чи є коректним вислів посадочна платформа -читач його чув на автостанції в Києві.
У словниках є й посадочний , і посадковий . Але ліпше посадкова платформа за зразком назви станції метрополітену "Виставковий центр".
Читач Георгій пише: на вуличних покажчиках у Києві можна побачити написГостинний двір із двома літерами н . Чи є це помилкою і чому? І яке закінчення в цієї споруди в родовому відмінку - Гостинного дворА чи дворУ ?
Слово гостинний означає привітний, щирий, той, що радо приймає гостей. А історична назва споруди Гостиний двір із одним н .
У родовому відмінку буде Гостиного двору.
Джерело: http//:bbc.com/

пʼятницю, 1 лютого 2019 р.

Додатки для вивчення української мови

R.I.D.

Програма відкриває користувачу три нових слова щодня. За вивчення цих слів нараховується ігрова грошова одиниця – «пісок часу». Що більше його у користувача, то вищий рейтинг. У програмі сім рівнів. Також є словник, із яким ви можете пригадати, що таке «громовиця», «фіранка» та «поліття».


Mova

Герой Лепетун пояснює правила правопису, фразеологізми та синоніми і розповідає, як позбутися русизмів. Усі правила подані коротко та у вигляді ілюстрацій. Також є вправи, які допомагають уникнути повторення помилок.

четвер, 31 січня 2019 р.

Блог проф. Пономарева: як розмовляти красивою українською?


Читач Володимир хоче знати, як правильно називати шахову фігуру, що має російський відповідник слон. Мій дідусь, пише читач, учив мене, що правильно казати офіцер.
Українською мовою на сучасному етапі цю шахову фігуру також звемо слон.
Ніна Кур'ята цікавиться, як перекласти російське слово подвох.
Подвох українською мовою каверза, підступ.
Олексій Дейкун просить дати відповіді на кілька запитань.
Якому зі слів потрібно віддавати перевагу в інтернет-дискурсі: прикріпити чи причепити допис угорі сторінки в соцмережі?
Можна використовувати обидва варіянти, але краще прикріпити.
Які поради Ви можете дати людям, що повертаються до української мови, також запитує читач. Як відразу розмовляти красиво?
Щоб розмовляти доброю українською мовою, потрібно читати видання, присвячені культурі мови, твори класиків української літератури, добрі переклади з инших мов, зокрема Миколи Лукаша, Григорія Кочура, Євгена Поповича, Ольги Сенюк тощо.
Яка відмінність між словами акторка та актриса? Якому з них віддавати перевагу?
Відмінности в значенні немає, але в словниках на першому місці стоїть акторка, то цьому слову й потрібно віддавати перевагу.
У радіорекламі вживають словосполуку "Коли земля уходить із-під ніг". Чи є вона українською, також запитує пан Дейкун.
Правильно українською мовою - земля йде з-під ніг.
Із двох варіянтів слів йон чи іон, якими цікавиться Олег Сиваш, правильний іон, а не йон.
Тож і похідні від нього - іонізація, іонізований, іонізувати.
Часто доводиться перекладати назви різних інструментів з російської мови, пише Олена Дегтярьова. І просить порадити джерела, до яких можна звертатися при виникненні сумнівів у правильності перекладу. Наприклад, слів плашкотримач, розгортка, знімач стопорних кілець та инші.
У складних словах компонент держатель перекладаємо словом тримач, наприклад, голкотримач, развертка - розгортка, сниматель - знімач.
Перевіряти можна в російсько-українських словниках, наприклад у тритомному словнику, який видав Інститут мовознавства імені О. О. Потебні в 1960-х роках і який кілька разів перевидавали.
Свої запитання надсилайте на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, вказавши в темі листа "Запитання до професора Пономарева".
Якщо ви хочете запитати про значення котрогось слова, будь ласка, зазирніть спершу до словника - можливо, там уже є відповідь на ваше запитання.

Будь ласка, зверніть увагу, що професор Пономарів користується Проєктом українського правопису 1999 року, тож слова на кшталт инший, варіянт, радости - це не помилки.

вівторок, 29 січня 2019 р.

Пам'ятаємо

101 рік, 400 молодих українців, 130 кілометрів від Києва, 5 годин, 4 тисячі ворогів.

Бій під Крутами став символом українськості та самопожертви, сили духу та звитяги, боротьби України проти вічного ворога - російської імперії зла.
Від 300 до 400 молодих хлопців, без особливої зброї та амуніції стали кордоном для московської навали, яка знову хотіла окупувати молоду Українську державу.
Всі вони полягли, а 27 тих хто вижило, були нещадно вбиті Червоною гвіардією Муравйова.

Пізніше, український письменник Євген Маланюк писав про Бій під Крутами: "…нарід, творячи з якоїсь події леґенду — а Крути без сумніву, є і будуть однією з найвеличніших леґенд нашої нації, — знає, що він робить. Народня мудрість і національний ґеній — ця найвища земна справедливість — творячи свої леґенди і міти, цебто підносячи данну історичну подію до височини надісторичнищ, ніколи — щодо вибору тієї події — не помиляються. Не помилилися вони і у випадку Крут."
Крути дійсно стали легендою.
Автор: Андрій Смолій

понеділок, 28 січня 2019 р.

неділю, 27 січня 2019 р.

Запам'ятайте слова з подвійним наголосом!

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр, АлфавіІт, веснЯнИй, доповІдАч, зАвждИ, дОговОру, жАлібнИй, м ‘Я’зовИй, пЕрвІсний, перЕстАрок, пОмИлка, прОстИй, тАкОж.
Розуміємо, що наголос – тема не з легких, тут потрібно мати відмінну пам’ять. Тому надаємо вам декілька порад по запам’ятовуванню наголосу в словах:
1. Багато-багато разів перечитайте слова! Скоро ваш мозок запам’ятає їх та буде видавати «на автоматі». Тільки читати вголос!
2. Пограйте у картки: з одного боку картки напиши слово без виділення наголосу, а з іншого – з виділенням наголошеного складу. Поки робитимеш картки, вже багато запам’ятаєш!
3. Ті слова, що ніяк не можеш запам’ятати, напишина папірцях та приклей вдома на місця, куди часто дивишся – наприклад, на холодильник.
4. Слова з наголосом, що ти запам’ятав, намагайся застосовувати в мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в твоїй пам’яті.
Джерело:https://znoclub.com/

суботу, 26 січня 2019 р.

Збагати себе українською!

   ХУРДЕЛИЦЯ
  Свята завершились - але зима не відхурделила  Тож продовжуймо насолоджуватись життям у всіх його унікальних погодних проявах


Джерело:https://www.facebook.com/slovopys/

пʼятницю, 25 січня 2019 р.

Про зайві слова

Науковець Олександр Авраменко у рубриці в Сніданку з 1 + 1 веде цікаві експрес-уроки, які варто послухати кожному.

середу, 23 січня 2019 р.

Знайденo зв'язок між поганими звичками людини та мовою, якою вона розмовляє

Вчені з Йельского університету оприлюднили результати, які змушують сильно задуматися: китайці та німці ставляться до майбутнього по-іншому, ніж американці або греки.
За версією дослідника Кейта Чена, це можна пов'язати з відмінністю у мовах. Тобто, поведінка людей співпадає з тим, яка форма майбутнього часу є у мові. Так, англійська, грецька (та й українська) мови мають сильну форму майбутнього часу (майбутнє у мові сильно відрізняється від поточного часу).
Така відмінність значно слабша в китайській або в німецькій мовах, де людина не може просто сказати собі "я зроблю це потім, колись, у майбутньому"
Чен пов'язує відмінності у ставленні до збережень, здоров'я, та до інших довготермінових речей саме подібною різницею у мовах. Коротко, він впевнений що частина людей просто не звертають увагу на рахунки або куріння пачки цигарок на день. Це відбувається тому, що спосіб у який вони про це говорять, передбачає що негативне майбутнє є далеким, настане не скоро, і його можна проігнорувати.
Ідеї Чена начебто підтверджуються статистичними даними. Люди в країнах із слабкою формою майбутнього накопичують на 170,000 євро на персону більше, ніж люди з мовами, що мають сильну форму майбутнього. Також, перші мають на 13% більш худого населення, на 24 % менше палять, і на 29% частіше займаються вправами. Країни з першої групи у середньому накопичують на 6% ВВП більше, ніж інша група.

Варто наголосити, що це питання необхідно вивчати надалі - кореляція не означає відношення "причина-наслідок", хоча б тому що невідомо, що з'явилося першим - відповідні моделі поведінки, чи мовні конструкції.

вівторок, 22 січня 2019 р.

Філолог Олександр Авраменко назвав суржикове слово, яке українці вживають найчастіше

Суржик – це вкраплення однієї мови в іншу. “Чи виходите ви на слідуючій зупинці?”, “нажміть кнопку” – це все суржик.
“Є рiзнi форми цього явища. Слабкий суржик — невеликi вкраплення, вiн притаманний захiдноукраїнському регiону. А сильний суржик вживають здебiльшого на сходi та в центрi України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик — це змiшування української саме з росiйською. Утiм польськi вкраплення в мовi на Галичинi чи румунськi на Буковинi теж так називають”, – каже філолог Олександр Авраменко в інтерв’ю “Експрес”.

“Найбiльш помiтнi в суржику лексичнi елементи. Найпоширенiше, наприклад, слово “получається”. I у Львовi, i в Рiвному, i в Києвi, i в Полтавi вживають саме це слово замiсть “виходить”. Також доволi типова помилка “приймати участь”, що походить з росiйської. Правильно “брати участь”. Або ж слово “канєшно” замiсть “звiсно”, “авжеж”, “аякже”. Часто трапляється суржик на звуковому рiвнi, коли вживають українськi слова, але звуки — росiйськi. Як приклад, словосполучення “канфєта “Бєлочка””. В українськiй мовi є слово “цукерка” i “бiлочка”. Або ж замiсть “телевiзор” кажуть “тЄлЄвiзор”. Усе така м’яка вимова схожа на манеру росiйської мови. А ще суржик виражається на граматичному рiвнi, коли люди неправильно вживають закiнчення у словах. Наприклад, “я звертаю увагУ”, але “не звертаю увагИ”, “я їм борщ”, але “не їм борщУ”, “я слухаю музику”, але “не слухаю музикИ”, – розповідає філолог.
Автор: Вiкторiя СЕРЕДА

Прийом розвитку логічного мислення «Дедукція»

Думай, як Шерлок!

Розвиваємо логічне мислення за допомогою дедукції: опис прийому та приклад використання.
Шерлок Холмс – справжній зразок для наслідування. Мислячи цілком логічно, він міг викрити найзухвалішого злочинця та розплутати навіть найскладнішу справу. А. К. Дойл дав читачам зрозуміти, що Голмс уже народився неперевершеним логіком, а потім лише розвивав свої природні якості. Але ж далеко не всім людям так щастить. Що ж робити? Розвивати логічне мислення змалечку, звісно! І в цьому допоможе чудовий навчальний прийом «Дедукція».
Із латинської «дедукція» перекладається як «виведення», це особливий вид мислення, коли окремі положення логічно виводяться із загальних. Такий підхід дозволяє досягти майже ідеально чіткого розуміння ситуації.
Використання дедуктивного методу навчання сприяє швидкому засвоєнню матеріалу, а також допомагає розвитку абстрактного мислення. Ідеальний час для цього – вивчення теоретичного матеріалу або розв’язання задач, які потребують висновків із загальних положень. Таким чином учні зможуть швидше засвоїти знання як загального, так і абстрактного характеру, з яких згодом можна вивести більш конкретні твердження.

Процес виконання

Метод дедукції можна використовувати для аналізу конкретної ситуацій або побудувати на його застосуванні стратегію цілого уроку. Використовувати метод дедукції можна на будь-якому уроці, але найчастіше до нього звертаються викладачі точних наук.
1. Повідомте учням нову тему, визначаючи спочатку загальне положення, формулу чи закон.
Приклад:
Атмосфера Землі є сумішшю різних газів, які утримуються біля планети завдяки дії сили тяжіння на їхні молекули.
2. Запитайте в учнів, чи знають вони щось про запропоновану тему. Намалюйте на дошці табличку з двома колонками «Що мені вже відомо» та «Що я можу дізнатися». Запропонуйте школярам заповнити першу колонку, використовуючи знання, отримані під час вивчення попередньої теми.
3. Нехай учні відчують себе детективами та на основі вже здобутих раніше знань припустять, про що саме вони дізнаються під час вивчення нової теми й як зможуть використати ці знання на практиці. Важлива умова: припущення мають будуватися на основі відомого дітям матеріалу, хоча й фантастичні гіпотези не варто відкидати, їх можна проаналізувати пізніше. Запишіть ідеї школярів у другу колонку.
4. Сформулюйте гіпотезу. Зробіть це самі, спираючись на матеріал, який мають вивчити ваші учні.
Якщо б не існувало сили тяжіння, то наша планета була б схожа на пустелю.
5. Запропонуйте учням дібрати твердження та факти, які можуть підтвердити чи спростувати гіпотезу. Це допоможе встановити, чи є гипотеза істинною, або ж навпаки - хибною. Запишіть правильні положення, вони допоможуть у подальшій роботі.
Тобто без сили тяжіння гази розлітяться всесвітом.
Сила тяжіння є запорукою існування атмосфери.
Без атмосфери загинуло б усе живе на Землі, а людства не існувало б.
Отже, сила тяжіння є однією з умов існування життя на планеті.
Далі на основі істинних положень поступово формуються нові думки та висновки. Зауважте цікаву особливість цього методу: за умови достовірності припущень дедукція на 100% гарантує отримання точних висновків. І навпаки – дедукція, заснована на хибних припущеннях, може дати лише помилковий результат.
Перевага прийому дедукції полягає не лише у можливості розвитку логічного мислення. Цей прийом допомагає швидко засвоювати нові знання, а завдяки оригінальній формі подачі вивчати нову тему буде ще й цікаво. Гарантуємо!

Говорімо правильно!


понеділок, 21 січня 2019 р.

Приєднуємося до святкування 100-ї річниці злуки УНР і ЗУНР

  АКТ ЗЛУКИ УНР і ЗУНР – політико-правове об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в одну Українську державу, урочисто проголошене Директорією Української Народної Республіки 22 січня 1919 на Софійському майдані Києва.