Порівняння | Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. | «Москва, як ріка, загасає …» |
Іронія | Приховане глузування | Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні.. |
Гіпербола | Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження | швидкий як блискавка, блискавичний |
Метафора | Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. | вечір-мулат підійшов до порога. |
Риторичні питання, оклики | Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді | «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін) |
Антитеза | Протиставлення | Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra») |
Епітет | Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. | Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;
Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;
Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».
|
Порівняння | В основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. | Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;
Ор.В.: «горами хвилі підійма»;
Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;
Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»;
Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».
|
Метафора | Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння. | «Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії». |
Алегорія | Перенесення значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання. | «Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений). |
Символ | Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. | Голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»). |
Оксиморон | Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм). | «Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…». |
Іронія | Прихована насмішка. | «На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий». |
Гіпербола | Перебільшення. | «Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі квітки до ніг…» |
Літота | Надмірне неприховане применшення. | «О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить». |
повтори | Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості. | Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград».
Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях…»
Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась».
|
Інверсія | Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів. | «Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий». |
Немає коментарів:
Дописати коментар